Якби зустрілися ми знову
*присвята Т.Ш* Якби зустрілися ми знову, я б не злякалася, о ні. І приголубила би словом, в любові зізналась тобі. Я дочекалася й обняла, і розлучити долі б не давала. А ти зрадів би, мій коханий. Що досі серцю моїм знаний. Просила, щоб зі мною ти зостався, не полишав, не покидав. І ти б обняв, а сам від щастя засміявся... І помолюсь, що вже правдивим, не сном лукавим ми зійшлись. У цьому світі віднайшлись. Любов оця хіба не диво, мій милий?..
2022-12-11 21:27:42
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Рутенія
На фото - Я
Відповісти
2022-12-11 21:27:49
Подобається
Рутенія
дякую
Відповісти
2022-12-12 06:31:06
Подобається
Катерина Коваленко
Я маю відношення до цього вірша:P))))))
Відповісти
2022-12-12 11:32:21
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2155
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6149