Якби зустрілися ми знову
Рутенія
*присвята Т.Ш* Якби зустрілися ми знову, я б не злякалася, о ні. І приголубила би словом, в любові зізналась тобі. Я дочекалася й обняла, і розлучити долі б не давала. А ти зрадів би, мій коханий. Що досі серцю моїм знаний. Просила, щоб зі мною ти зостався, не полишав, не покидав. І ти б обняв, а сам від щастя засміявся... І помолюсь, що вже правдивим, не сном лукавим ми зійшлись. У цьому світі віднайшлись. Любов оця хіба не диво, мій милий?..
2022-12-11 21:27:42
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Рутенія
На фото - Я
Відповісти
2022-12-11 21:27:49
Подобається
Рутенія
дякую
Відповісти
2022-12-12 06:31:06
Подобається
Катерина Коваленко
Я маю відношення до цього вірша:P))))))
Відповісти
2022-12-12 11:32:21
1
Інші вірші поета
Будь проклята, московіє! Загублена в часі The Dark Lord Битва із Лордом
Інші поети
11:11
@light_blue
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13532
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2833