Битва із Лордом
Рутенія
Допоки сили маю, то меч мій не ржавіє, доти боротись буду — здатись не посмію! Нехай пощезнуть вороги перед зблиском зброї. Боротися буду до згину, до крові. Мій меч, моє слово, моя віра та стержень. Своїх недругів в битві цій перевершу. Нехай на вагах зрівняється баланс. Я не втрачу свій шанс! Кров за кров, смерть за смерть — моя помста. Темні створіння приходять в день шостий, та на сьомий поляжуть від валійської сталі. Полягло і наших немало... Темного Лорда переможу у битві. Досить цієї хитрої гонитви. Я перед Тобою, та щоб убити. Більше нікому зла Тобі не вчинити! Жорстокий і кривавий поєдинок до ранку. Вивів Лорд Смерть — останню свою служанку. І у двобої, я все ж померла із честю, забравши життя ворога на перехресті...
2022-12-10 17:26:43
2
0
Інші вірші поета
Якби зустрілися ми знову МЕТАМОРФОЗА ЛЮБОВІ Суперниці ЛЕГЕНДА ПРО ТЕМРЯВУ І СВІТЛО, СМЕРТЬ ТА ЖИТТЯ
Інші поети
Peter Parker
@Peter_Parker
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7163
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2685