Битва із Лордом
Допоки сили маю, то меч мій не ржавіє, доти боротись буду — здатись не посмію! Нехай пощезнуть вороги перед зблиском зброї. Боротися буду до згину, до крові. Мій меч, моє слово, моя віра та стержень. Своїх недругів в битві цій перевершу. Нехай на вагах зрівняється баланс. Я не втрачу свій шанс! Кров за кров, смерть за смерть — моя помста. Темні створіння приходять в день шостий, та на сьомий поляжуть від валійської сталі. Полягло і наших немало... Темного Лорда переможу у битві. Досить цієї хитрої гонитви. Я перед Тобою, та щоб убити. Більше нікому зла Тобі не вчинити! Жорстокий і кривавий поєдинок до ранку. Вивів Лорд Смерть — останню свою служанку. І у двобої, я все ж померла із честю, забравши життя ворога на перехресті...
2022-12-10 17:26:43
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11524
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12478