Прийдіть, мій пане...
Із Ваших вуст я п'ю терпке вино, що з поцілунками даруєте мені. Все відбувається, немов чорно-біле те кіно, кохаємось таємно в непроглядній тьмі. І кожен дотик, ледь відчутний подих, проте здригаюсь, мов від струму. Ні сліз, ні каяттів не буде жодних, зізнаюся в любові без слів, безшумно... А Ви прийдіть, мій пане, Ви прийдіть, і приголубте знову до своїх грудей! Як буде треба, то зі сну збудіть, зніміть цю пелену з моїх очей... Я хочу бачити Вас у цій глухій пітьмі, торкатися спини та цілувати в губи. Щоб потім зранку пригадувати все на письмі. Ви — моя радість, мій солодкий біль та згуба...
2022-10-27 09:42:52
1
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3083
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5492