Прийдіть, мій пане...
Із Ваших вуст я п'ю терпке вино, що з поцілунками даруєте мені. Все відбувається, немов чорно-біле те кіно, кохаємось таємно в непроглядній тьмі. І кожен дотик, ледь відчутний подих, проте здригаюсь, мов від струму. Ні сліз, ні каяттів не буде жодних, зізнаюся в любові без слів, безшумно... А Ви прийдіть, мій пане, Ви прийдіть, і приголубте знову до своїх грудей! Як буде треба, то зі сну збудіть, зніміть цю пелену з моїх очей... Я хочу бачити Вас у цій глухій пітьмі, торкатися спини та цілувати в губи. Щоб потім зранку пригадувати все на письмі. Ви — моя радість, мій солодкий біль та згуба...
2022-10-27 09:42:52
1
0
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17324
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2432