Нещасливе кохання
Заспокоює душу гетьмана діва-квітка, пригортаючись до грудей білою лебідкою. Їх поєднала доля в нещасливому вирі подій, та не полишили закохані своїх мрій. "Дочекаюсь!" - шепотіла кохана голубка, тихо плачучи від очей чужих по закутках. "Не прощаюсь!" - гетьман їй відповів, та й до саду востаннє повів... Ховавсь місяць від цілунків гарячих, а серце дівоче так гірко плаче! "Не діждусь" - душа птахом рвалась, вже із милим навіки прощалась... Та гетьман у снах повертався з війни. Діва просила: "Не йди, обійми!.." Проте Кістлява так міцно вхопила, на чужій землі схоронила. Помарніла від горя діва-квітка, що мала цвісти пишно влітку. Нещасливе кохання обернулося болем, а кохана гетьмана — тополею в полі...
2022-10-27 09:47:02
1
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2871
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5443