Помста

Рутенія

Мої крила згоріли в огні, темрява кричить у мені. Не згадаю, коли знала спокій. Хто на мене наслав ці вроки? Не знайду шлях додому. Не покаюся. З останніх сил ще тримаюся. На грані божевілля, та ще опираюсь. Ні! Обставинам не зламаюсь! Крила почорніли. Я збідніла. Сажа вкрила білосніжне тіло. Я вслід тобі прокричу: помри! Іди ж від мене, іди! Згинь, примаро! Згинь, старухо! Вельзевул дзижчить над вухом... Я, мов проклятий диявол, теж порушила всі правила. Крила білосніжні стали прахом. А життя одним лиш жахом. Я прийду вночі до тебе, відьмо! І назад все візьму! Тричі проклята будеш. Пропадеш! Ключ. Замок. Амінь!

2023-04-10 22:20:42

Інші вірші поета

Клеопатра БО З ТЕБЕ СПИТАЄ ВОНА... Прокляття ворогу ЗЕМНЕ ЖИТТЯ ЯНГОЛА

Інші поети

Sarang Luxeu

@sarang_luxeu

Hitar

@Hitar

mrs_nali

@mrs_nali

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5443

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2871