16
Я завше у вІршах показую душу Я пишу про те, що не промовлю вживу Хоч десь, та сказати все ж таки мушу Що завдяки тобі я ще досі живу Твої слова дійсно вселяють надію Ти віриш у мене навіть більше чим я Зі мною так важко, я все розумію Як казали люди, я та ще змія Але ж ти знаєш яка я насправді У відвертих розмовах не сховаєш себе І якщо все ж таки казати поправді Мені зараз, як ніколи, не вистачає тебе
2023-01-15 22:07:35
3
0
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1385
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5562