Пісня дощу
Nadine Tikhonovitch
Дощ грав на струнах своїх крапель, Його пальці ніжно торкалися душі, А я, як завжди, обіймала вранці парту, А він, як завжди, казав мені: "Пиши!" А його сльози сріблі торкалися вікна, А посмішка звичайна танула у небі, І якби не цей урок, якби лише змогла Залишитись на благодійному концерті! А дощ грав мелодію, дощ плакав і сміявся, І літаки у небі обіймав він на світанку, Дощ грав суворо-ніжно, дощ зі мною грався, Дощ співав про мене щоночі і щоранку...
2020-08-31 06:45:14
41
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Наталья Дубровская
Спасибі автору за такий красивий вірш!
Відповісти
2020-08-31 06:50:56
2
Дана Язовських
Як гарно! 😍
Відповісти
2022-02-17 19:42:01
1
Інші вірші поета
Коли закінчиться війна Дивовижна Своєю дорогою Тіні
Інші поети
Zeen
@Blue_Bliss
Marcelo Sousa
@marcelo_sousa
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13445
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12756