Ми з тобою...
Ти обрав її а не мене. Як обирають все на світі, і знаєш саме головне, що ми з тобою все ще діти. Давай у твої сімдесят будемо пити каву зі старбаксу, гуляти вуличками, усміхатись, дивитись одне на одного й не поспішно цілуватись. Скажу тобі тоді одне, я не буду більш брехати, таке кохання як у нас було і має статись. Таку любов пронесем через віки і не будемо старатись, одягати ті маски, хіба, що тільки карантині маски, бо ми з тобою переживемо і корону, і чуму. І все ж залишимось такими, бо сильно я тебе люблю.
2021-01-10 14:10:29
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Наталия Вормир
😍😍😍
Відповісти
2021-01-10 16:55:00
1
Рома Райн
Відповісти
2021-01-10 16:56:40
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6239
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13070