Soi-même
Iels me disent "sois toi-même", Comme si c'était simple, Comme si iels l'étaient, elleux-même. Je vous jure que je fais de mon mieux, J'essaye de penser par moi-même, De pas faire le mouton gâteux, Mais, désolée, j'suis qu'une humaine ! Prévenez-moi si vous trouvez Un·e humain·e qui n'est qu'ellui-même, Pendant ce temps je vais pleurer. Un·e humain·e, iel est forgé·e par les autres humain·e·s Iel passe sa vie avec elleux, iel est sous leur influence. IEL PEUT PAS être ellui-même, un·e humain·e, 𝐼𝑒𝑙 𝑒𝑠𝑡 𝑢𝑛 𝑝𝑒𝑢 𝑑𝑒 𝑠𝑜𝑖𝑡 𝑒𝑡 𝑏𝑒𝑎𝑢𝑐𝑜𝑢𝑝 𝑑𝑒𝑠 𝑎𝑢𝑡𝑟𝑒𝑠 𝑞𝑢𝑎𝑛𝑑 𝑜𝑛 𝑦 𝑝𝑒𝑛𝑠𝑒*. HIR☼NDELLE. *"Iel est un peu de soit et beaucoup des autres quand on y pense", phrase tirée de la chanson "Je suis" de Bigflo et Oli.
2021-11-28 14:21:26
4
0
Інші поети
Marcelo Sousa
@marcelo_sousa
Dr.Theo
@Foli_officiel
arion _4
@hranutel
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2249
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12045