Soi-même
Iels me disent "sois toi-même", Comme si c'était simple, Comme si iels l'étaient, elleux-même. Je vous jure que je fais de mon mieux, J'essaye de penser par moi-même, De pas faire le mouton gâteux, Mais, désolée, j'suis qu'une humaine ! Prévenez-moi si vous trouvez Un·e humain·e qui n'est qu'ellui-même, Pendant ce temps je vais pleurer. Un·e humain·e, iel est forgé·e par les autres humain·e·s Iel passe sa vie avec elleux, iel est sous leur influence. IEL PEUT PAS être ellui-même, un·e humain·e, 𝐼𝑒𝑙 𝑒𝑠𝑡 𝑢𝑛 𝑝𝑒𝑢 𝑑𝑒 𝑠𝑜𝑖𝑡 𝑒𝑡 𝑏𝑒𝑎𝑢𝑐𝑜𝑢𝑝 𝑑𝑒𝑠 𝑎𝑢𝑡𝑟𝑒𝑠 𝑞𝑢𝑎𝑛𝑑 𝑜𝑛 𝑦 𝑝𝑒𝑛𝑠𝑒*. HIR☼NDELLE. *"Iel est un peu de soit et beaucoup des autres quand on y pense", phrase tirée de la chanson "Je suis" de Bigflo et Oli.
2021-11-28 14:21:26
4
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1817
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11815