Cœur de papier

HIRONDELLE .

Vous ne pouvez pas mettre les sentiments humains sous clé, Vous ne pouvez pas les mettre dans une boîte sombre et solide. Les sentiments humains se libéreront toujours des chaînes. Le cœur humain n'est pas fait de papier, Vous ne le brûlerez pas avec un feu ardent. Le cœur humain vivra courageusement, Malgré la douleur et les difficultés de la vie. Vous ne briserez pas le cœur humain, Vous ne briserez pas la volonté humaine. La volonté humaine vous battra sans ménagement. Un homme ne peut s'effacer de la Terre, Sa tombe se rouvrira pour le laisser sortir, Un homme vivra toujours, aujourd'hui et maintenant, Dans l'âme des autres et dans votre cœur dès aujourd'hui.

2021-06-12 17:09:09

7

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Luna Gerta

J'aime beaucoup l'image du coeur (pas) en papier ♡ Je vois très bien ton poème en chanson :)

Відповісти

2021-07-10 22:50:17

1

KAYSEE

Ow, c'est magnifique

Відповісти

2021-08-03 13:38:31

1

HIRONDELLE .

@KAYSEE merci beaucoup ☼

Відповісти

2021-08-03 16:51:08

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11721

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

8603