Вечір

Тетяна Кохан

Прийде вечір, ми будемо разом, Лиш в думках, у палких почуттях, Сльози випливуть ззовні відразу І царапина знову в серцях. Вітер місяць гойда без зупинки У ту мить, в ті часи, в ту годину, Ти ж у мене навіки єдиний, Я без тебе не зможу, загину. Мовляв ніжно, хвилюючи знову: Я сумую, люблю і чекаю, Хоч усю попередню розмову Пам'ятаю, я вірю, я знаю. Завжди будемо разом, як нині, Я нікому тебе не віддам, Соловейкова пісня в долині Лиш садам, лиш лісам, тільки нам. Зорі вправно опустяться ближче, Схоплюсь вмить, згадаю "про нас", Місяць тихо ту зірку покличе В ту годину, в ту мить, у той час.

2018-05-19 22:19:48

4

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Maria Savka

Дуже чуттєво 🌸😊

Відповісти

2018-05-20 08:53:59

1

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

39

2

3343

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2376