Це все лиш сон...
Це все лиш сон.... Важкий, марудний сон... Усі кайдани на руці Лише примарились мені. Це все лиш сон... Темний та сірий сон... І сонце, що вже одвіку так палає Мені надій чомусь не надає. Це все лиш сон... Бридкий, жахливий сон... Ви не повірите, як вже обридли Ці противні лестощі і злидні. Як вже обрило бути сірим І непомітним пилом в світі. Як вже обридли ці підлість, Заздрість і двуликість. Як вже обридло бути брудом В очах навколишній людей. Це все лиш сон... Важкий, марудний сон... Це все лиш сон... Та ні не сон! Ти вже і сам не помічаєш Хоч би реальності зерна. Так хочеться все вірити в добро Яке вже не існує і без сна Ти вже не знаєш чи ти спиш, Чи, збожеволівши, мовчиш Йдучи, реальністю зеркал, Кришталлю вкритих, того сна. Ти вже не знаєш чи живеш Чи в сні отому так й помреш.
2018-05-20 12:30:20
5
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4577
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1776