Пролог
P.P.S.
Лист перший. Чекаю.
Лист другий. Знову.
Лист третій. Виправдатися.
Лист четвертий. І вкотре сам.
Лист п'ятий. Мелодія з серця.
Лист шостий. Достукатися.
Лист сьомий. Вдихати запах тепла.
Лист восьмий. Останній привіт.
Лист другий. Знову.
Привіт. Знову.

Вже минув тиждень, але жодних звісток від тебе не надходило. Крім мовчання. Лише пусте мовчання.

Що трапилося? В чому причина? Хіба до тебе не потрапив мій лист? Чи мій поклик був надто тихий? Тебе образило те, що я не одразу помітила зникнення? Дай відповідь хоча б на будь-яке питання. Передай хоча б привіт. Ти ж знаєш, що в мене відбувається в житті. Мене кидає то в один, то в інший бік. І я не можу зупинити це, не можу взяти контроль у свої руки. Не можу зупинитися. А тепер ще й ти не зі мною.

Навіщо вдаєш, що тебе не існує? Ти ж недалеко зовсім, поряд. Але тримаєшся осторонь, наче незнайома тобі. Наче ми бачилися раз. Ймовірно, перетнулися випадково, тому я пишу даремно, а самі листи йдуть далеко. В нікуди. Так?

Це смішно. Припиняй дуріти, почуттями ж не жартують. Сподіваюся, ти незабаром вгамуєшся, і все повернеться на свої місця. Я чекаю на твоє повернення.

Тебе.
© Тетяна G. ,
книга «Жар списаних листів».
Лист третій. Виправдатися.
Коментарі