Місяць.

Холодний, зречений. Далекий, наче я зрадила і його. Наче настав день страти та жодного помилування не буде. Ти мій кат, а він – помічник у такій нелегкій справі.

Я так часто казала, що нічне коло асоціюється у мене лише з самотністю. Повторювала старанно і не хотіла бачити інші сторони. І навіть навпаки, я їх заперечувала. Щоразу переконувала й тебе. Я пам'ятаю. Не забула, як ти намагалася розплющити мені очі. Розповідала про спокій, тишу, умиротворення. Примушувала відчути всю красу темної ночі, яку висвітлює це диво. А я була сліпа. Я визнаю.

Він особливий. Інший зовсім. Не схожий ні на що.

Ти пішла, давно вже лишила мене. І ось такими вечорами, коли знов бралась писати, я подовгу дивилася на цей місячний диск. Ще першого дня він подарував мені надію, а потім з кожним днем ​​це відчуття лиш посилювалося. Я була все ще одна та продовжувала тужити наодинці, але в мені зародилася віра у твоє повернення. Я сподівалася. Я чекала, відчуваючи щось... щось неймовірно сильне. Воно змушувало заспокоюватися і смиренно сподіватися. І так до сьогодні.

Якщо раніше я відмовлялася від нього, то зараз все, на жаль, навпаки. Тепер, коли здавалося, є підтримка, це змінилося. Мене знову залишили на поталу думкам і питанням. У тиші, яку боюсь. У тиші, що проникає в мене, заповнює кожну клітину тіла. І нічого не зробити із цим. Як би голосно не звучала музика, якою б шумною не була гра дітей або як би сильно не барабанив по шибках дощ - я не чую нічого. Тільки луну тієї тиші.

Тепер я пізнала обидві сторони місяця, тепер можу визначитись. Можу з упевненістю сказати, що часом він милосердний до людей. У нього виходить обійняти тебе, немов це та сама рідна людина. Виходить вірити в тебе, ніби ти всемогутній і справді. А його підтримка неоціненна, такої не зустріти серед людей. Але...

Якось повертаючись додому по жвавій вулиці, ти раптом зупинись і глянь угору. Зверни свій погляд на прекрасний місяць і замри під впливом його чар. І стоячи там, скажи чесно, чи є поруч хтось? Хоч довкола можуть знаходитися сотні, тисячі людей, але під місяцем ти їх навіть не помітиш. Ти будеш один серед усього світу.

Сам. Вкотре.