-
Переплёты, как плёнки, сжимают страницы- Мы учимся жить, но не можем раскрыться. По слогам лишь читая, суть, увы, не найдём, Запятые лишь ставя, когда не слышны́.. Языками различными строим миры- одни ищут в них душу, другие-изъяны. Легко спутать обложку и правду внутри- переплёты, как плёнки, сжимают миры. 💔
2026-02-02 15:44:36
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3095
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2645