CORONA VIRUS
(18+)
The days too eventually fell silent, No sounds, not even by the crows, All you could hear was the sound of, Fear knocking the doors. Days turned out working hard, For all the national fighters, All we can do is to stay far away, And be their sweat wipers. The days have all become short, For those who are affected by this fear, All we can do is to pray, For not losing our dears. The days are for fighting, By strengthening our courage like ant, All we can do is to gather all our power, For the colourful world struggle to paint. These days are not for emotional isolation, We need these horror times to be spent, All we can do is to be safe and protected, But when will this end? These days are not boring, If you don't think it is, All these fears are need to be lock in a box, As we all need is to be healthy by following all these. --------POET UNKNOWN
2020-04-10 06:07:14
15
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3837
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3970