Він
Ти знаєш, мені вже трохи легше Він допомагає про тебе забути Відлікував мене й дозволив вперше За довгий час життя відчути Він цілує мене ніжно у губки Під дощиком ковдрою зігріва Мені так личать його поцілунки Його обійми та теплі слова Він зберігає кожен мій лист І перечитує його знову і знову Кожну сторінку, абзац, цілий зміст Слухає на ніч мов колискову Він так любить мої "ранкові привіти" Щовечора бажає приємних снів Без приводу звик дарувати квіти І вгамовувати мій невгамовний гнів Він буде надійнішою підтримкою Його очі завжди дивитимуться в мої Я буду його долею, половинкою, Тихо мріючи про очі твої...
2021-06-20 12:12:37
3
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2236
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4514