Коли у Львові випаде сніг
Alina Vykhrystyuk
Коли у Львові нарешті випаде сніг І на вулицях знов стане тісно, Я буду шукати тебе крізь доріг Навіть якщо буде надто пізно. Задивлятимусь на засніжені тротуари, Заглядатиму в кожен вузенький поріг. Перейду мимохіть кілометри й гектари, Коли у Львові нарешті випаде сніг Я проїду заметені автостради І нехай завірюха снігопад підніма Я перелізу забори і барикади, Але пóки що, бачиш? Снігу нема.. А разом зі снігом - нема почуттів Тих, про які пишуть в романах Зима залишиться уявою снів На сніжних львівських парканах
2020-11-11 00:26:52
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Alina Vykhrystyuk
дякую!)
Відповісти
2020-11-11 11:33:39
Подобається
Інші вірші поета
Навчіть мене нічого не відчувати Полум'яні шати Si vis amori ama? Дев'ятнадцятий жовтень
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Safiyyah Orlovic
@SafiyyahOrlovic_99
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9080
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5691