Поетична збірка
Якщо життя - це запалена зірка, Купа недосліджених нами наук То любов - поетична збірка, Яка ніколи не піде на друк. Її читають чомусь між рядками Уникають метафор, гублять лапки Перекреслюють строфи руками Замість ком, виставляють крапки Забувають про рими й куплети, Про слова, про важливі дзвінки Чи насправді всі кращі поети Виривають з книжок сторінки? Буквами будують гору ратуш Комбінують цілі ямби й анапести Де на старті в душі білий аркуш А на фініші - вже палімсести І збірки вигорають раптово Немов серце - єдиний редактор Що чуттями вкарбовує слово Яке випадково вигадав автор
2021-11-27 11:59:51
16
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Юлія Богута
Приголомшливий вірш та метафори у ньому.
Відповісти
2021-11-27 19:02:06
1
Alina Vykhrystyuk
@Юлія Богута дуже дякую 🙂
Відповісти
2021-11-27 19:18:40
Подобається
Юлія Богута
@Alina Vykhrystyuk Вітаю з вибором редакції)
Відповісти
2021-11-27 22:20:29
1
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2639
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4329