Solitude..

sydney

Seule, toujours seule.. J'avance avec mon imagination tant aimé, Je m'assois, je les regarde s'amuser, Casque sur mes oreilles, ma bulle est créé, Je fuis paradoxalement l'attention que j'ai beau cherché, En admirant, le corps que j'ai tant envié.. Seule, toujours seule.. Je regarde les liens fragiles se briser, Incapable, je regarde les âmes s'envoler, Quelques larmes se sont échappées, Mais le reste, mon coeur les a enfermés, Essayant par-dessus tout de cacher la clé.. Seule, toujours seule.. Les dessins ont cicatrisés, Entre temps de nouveaux sont nés, Je ne suis pas peiné, au point de vouloir abandonner, C'est n'est rien, la solitude me fait juste déliré, Rien que pour ça je fais pitié.. Seule, toujours seule.. De jour souvent je suis enjouée, Au point de parler avec mes pensées, De nuits souvent, je suis déprimée, Au point de laisser mes pensées noir me bercer, L'esprit bazardé, j'essaye de le calmer..

2021-01-12 14:01:39

4

0

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

79

19

4343

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

13184