Пангея
Орест Тихий
Почалась людина - почалось усе Наче, не було нічого тут досі. Постійно десь йде, щось несе Щоб шлях свій звершити невдовзі. Задовго до мавпи Люсі Та задовго до мислення змоги Мільйони життів на Землі Вже плекались у лоні природи. Шаблезубий доїдав дичину Так граційно, як нині пантера, Мегалодони пірна в глибину, Все шукали врата Люцифера. Не було ні раю, ні пекла Було просто життя. Ще не на острові спала там Етна, Не готова до відкриття. І те, що все зараз не так - Не значить, що повинно так бути Сховали свій походження шлях У момент, коли з нього звернули. Забувши минуле, живемо в тепер Ще й сили беремо із того, Що десь там все ж є Люцифер. І кожен знає для кого.
2021-05-17 06:35:47
2
0
Інші вірші поета
Крила не мої Безумовна материнська любов Людство не готове Люди
Інші поети
Oluwatosin Thomas
@Fearless_Lines
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1659
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3364