Історія мого кохання
Олексій Коваль
Горіло моє тіло, А я спокійно стояв, Залитий сльозами, туги нескінченної. Це біль був тихим, Підкрадавсь до мого серця. Воно давало спокою мозку, Але не моїй душі печальній. З'явилася вона, Що перевернула моє серце, Де панувала свобода і віра. Її слова лунали щиро, Які зігрівали моє серце. Тільки для неї я беріг теплі, ласкаві слова. Я тебе єдину чекав кожну хвилю. Своїми обіймами пригортав тебе , сонечко моє. Кожну ніченьку відкривав тобі Свої значні секрети. Коли впадав у відчай, Ти приходила до мене , Та ніжно пригортала своїми теплими обіймами. В цьому теплі засинав поряд з тобою
2024-08-06 12:28:38
1
0
Інші вірші поета
Безсонна та болюча ніч Душа і Розум Роздуми Забудь мене
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2379
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1720