Біля вікна
Нікіта Калюжний
Вона стоїть біля вікна І споглядає темне небо. Вона на світі не сама Для щастя більше їй не треба. На її плéчах лéгка шаль, В руках маленька чашка кави. Вона вдивляється у даль Він обійма її ласкаво. Він теж стоїть біля вікна, Шукає в небі ночі чари, В його руках лише вона, Як Сіріус - така ж яскрава. Вони вдивляються у ніч Не промовляючи ні слова У них є найцінніша річ – Життя, що сповнене любові.
2020-12-26 07:26:22
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мілена_Мі
Дуже зворушливо!!! 😻☺🎇🌠
Відповісти
2021-08-05 21:22:32
Подобається
Інші вірші поета
Фрегати Без масок! Хлопці не плачуть? Залежний
Інші поети
Safie_
@Safie_
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3480
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2946