Фрегати
Вона чекає від нього слів, Які звучали б як компліменти. Він шукає потрібну мить, Коли зійдуться всі елеменети. Вона чекає від нього дій: Бо перший крок він повинен зробити. Він не може сказати їй, Що не може її не любити. Вона чекає від нього знак, Що підтвердить його кохання. Він не знає чи зробить все так, Як було у її сподіваннях. Вона готова зробити крок, Аби тільки бути із ним завжди разом. Він шукає як довести, Що він точно готовий, що він - її пазл. Промайнули їхні життя. Він все шукав, вона все чекала. Найбільше у світі її він кохав, Вона все життя лиш його і кохала. Розійшлись їхні долі, Як прекрасні самотні фрегати. Їх життя не навчило одного: Треба діяти, а не мовчати!
2020-06-17 20:32:55
8
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
2
2023
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1432