Спогади. (Пейзаж)
Остання ніч. Останній час, коли ми ще щось зможем. Остання мить для усіх нас, що серце нам тривожить. І хвилі розбивають вщент, чи то каміння, чи себе, І місто небо забавляє. По морю місяць тихо йде, І ковш великий зорі виливає. Останній захід, запах, звук від яких кров заграє, Останній шторм, останній гук, Який в думках кружляє. Останній камінь, гори, річка, Які закарбувались тут. В думках і серці. Наче кінострічка. І ти не вирвешся зі спогадів прекрасних пут. А я й не хочу. Мене у дім не тягне. Лиш хочеться залишити момент. Такий щасливий, лагідний, крилатий, Який колись розіб'є серце вщент.
2019-08-06 22:03:00
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сніданок з Едемом
Спогади гарніша назва
Відповісти
2019-08-06 22:04:39
Подобається
Серафім
Дуже проникливо. Зачіпає найглибші недра в моєму мертвому серці…
Відповісти
2019-08-07 06:02:43
1
Настя Плюхина
@Серафім найбільша похвала ❤️
Відповісти
2019-08-07 06:04:16
1
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2379
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2541