Сердечні крила

Морана Біла

Мені здається, моє сердце зіткане з ниток Білих та чорних, як світло та пітьма Та ніби кількість їхня - сотні тисяч Й переплітаються неначе сумні строфи життя - Ну що ти за дурниці кажеш, любо, які нитки, які сердця? - Невже не відчуваєш цю напругу, мов струни граються, спіймавши на живця? Чому тепер твоя душа гниліша, ніж мертва дичина серед степів? Ти зрозумій мене, хоч на хвилину, я прошу, але ти хрипів, шипів й терпів.. Тепер у мого сердця два крила - вони різняться між собою дико Що зліва - жовте, що справа - темно-синє.. Ну ж бо, покажи свою нахабну пику! - Чи не багато кажеш, мила? Ти мариш, у сердець немає крил.. Чому я не маю гадки, з яких причин, вже кожну ніч у снах з'являється ворожий тил? - Я бачу, твоє сердце має.. руки, в яких тримає два меча, один зі сталі, інший з срібла - І знову мариш - ось твої пігулки, 2 рази на ніч вживати, знову забула, рідна? - Чому тепер у мого сердця крил нема? І знову плечі голі, і знову в крові.. - Кохана, лягай вже спати, я обіцяю, ввечері зіткаю тобі крила нові Не треба більше крил, ниток та струн Нині, хочу бути завжди вільна Тобі дарую свій жертовний сум Я розумію, що не божевільна. 09.12.2023

2023-12-09 21:03:43

Інші вірші поета

Ходи до мене, нічко темна Туди, де веде стежина.. А "Я" не проти, що "ВОНА" така торкнись

Інші поети

Hannah

@hananahQbanna

Трояндочка

@Rose_Senorita

Товариш Торька

@v_serze

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5340

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

2833