Про наркотики
Від фізичного болю є пігулки й сиропи, від душевного такі ж самі ліки. Коли корчишся до непритомності, коли страшно відкрити очі, і побачити свої каліцтва. Але страх залишається страхом, Шрами залишаються з прахом. Витреш кров, протреш заплакані очі, Побіжиш до мами або до антидепресанту, щоби ранку загоїв вкотре, Ти мовчиш бо немає чого сказати, вже напівпокійниця Бо немає кому, випий пігулку все зміниться. Шепчеш, що хочеш на волю, але ж ти уже тут, ану ж, дорогенька, засмійся. Дайно я обійму тебе, притисну до гострого тіла. Знову біль, і нічого тебе не спасе. Ти цього хотіла? (Збірка "Ночі")
2018-07-01 10:34:10
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3118
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5504