Про наркотики
Від фізичного болю є пігулки й сиропи, від душевного такі ж самі ліки. Коли корчишся до непритомності, коли страшно відкрити очі, і побачити свої каліцтва. Але страх залишається страхом, Шрами залишаються з прахом. Витреш кров, протреш заплакані очі, Побіжиш до мами або до антидепресанту, щоби ранку загоїв вкотре, Ти мовчиш бо немає чого сказати, вже напівпокійниця Бо немає кому, випий пігулку все зміниться. Шепчеш, що хочеш на волю, але ж ти уже тут, ану ж, дорогенька, засмійся. Дайно я обійму тебе, притисну до гострого тіла. Знову біль, і нічого тебе не спасе. Ти цього хотіла? (Збірка "Ночі")
2018-07-01 10:34:10
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1872
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1682