Погасла пожежа
Я кохала, а ти насолоджувався Моїм тілом, моєю беспечністю. Грав на моїх почуттях так невдало і рвано, вульгарно. До останнього вірила, приховуючи брудну правду дотепністю. А тепер я нарешті прокинулась і тікаю з цієї гарі. Безпардонний, як і твої думки, Ти увірвався в моє серце і розвів там безлад. Я більше не буду гортати спогади, як сторінки Знаєш, я нарешті відчула сліпого кохання довгожданий спад. Ти це ти, я прекрасно про все це знала, Скільки можна знаходити виправдання недостойним на те істотам? Скільки можна було дурити себе, тільки зараз в тобі ворога впізнала. Я давно вже втратила душевну, особисту цноту. От і все, я горіла тобою ще вчора. І спалила прекрасне поняття кохання. Розпалила пожежу і залізла у неї гола. Я любила, а тепер не люблю, не хочу продовжувати ці вигадані страждання. Прощавай..Я нарешті знайшла свою гордість. (Прощальний) (Збірка "Перші сторінки юності")
2018-07-01 13:23:12
2
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5432
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10086