Погасла пожежа
Veronа
Я кохала, а ти насолоджувався Моїм тілом, моєю беспечністю. Грав на моїх почуттях так невдало і рвано, вульгарно. До останнього вірила, приховуючи брудну правду дотепністю. А тепер я нарешті прокинулась і тікаю з цієї гарі. Безпардонний, як і твої думки, Ти увірвався в моє серце і розвів там безлад. Я більше не буду гортати спогади, як сторінки Знаєш, я нарешті відчула сліпого кохання довгожданий спад. Ти це ти, я прекрасно про все це знала, Скільки можна знаходити виправдання недостойним на те істотам? Скільки можна було дурити себе, тільки зараз в тобі ворога впізнала. Я давно вже втратила душевну, особисту цноту. От і все, я горіла тобою ще вчора. І спалила прекрасне поняття кохання. Розпалила пожежу і залізла у неї гола. Я любила, а тепер не люблю, не хочу продовжувати ці вигадані страждання. Прощавай..Я нарешті знайшла свою гордість. (Прощальний) (Збірка "Перші сторінки юності")
2018-07-01 13:23:12
2
0
Інші вірші поета
Люди Як добре, що ти не читаєш віршів Якби ж я знала, що коється в моїй голові.. Хлопчик з інтернету
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4586
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5723