Все минуло
Дивно, я вже не палаю почуттями як було декілька місяців назад, І вже можу стриматись, щоб не озиратись, почувши твій голос. Дивно, я вже не плачу ночами, не побиваюсь через тебе так. Цікаво, але я не бажаю більше відчувати твій дотик. Ти не потрібен мені як повітря, як вода, навіть як їжа не потрібен, Ти більше не володар мого життя, ти більше не господар моїх почуттів. Минулось, мій настрій не залежний від твого відношення, а колись ти відверто мене потріпав. Було боляче, але,знаєш, я вже зовсім інша відтіль. Так, я отримала цінний досвід, хоч і вчилася на помилках. Не страшно, я навчилася бути дорослою, хоч і шрами тепер на руках. Вже однаково поруч ти чи далеко, не чекаю кожної миті зустрічі, Вже давно минув той гарячий пал, не вдавай що тебе не стосується. Почала помічати недоліки, розумію наскільки ти не вартий мене, Вже пройшла та хвороба ідеалізування, що була у моїй несвідомості. Я позбавилась того обману, вже нема із дурману пелени. Я побачила лицемірну, егоїстичну постать без совісті. Краще так, краще вирвати з коренем, ту пухлину, той рак - почуття. Хай холодна тепер, та мені всеодно, я залишила біль на операційному столі. І я сильна тепер, бездоганно свідома, ніби втратила відчуття. Все минулося, ти тепер лише фантом спогадів віддалі. (Збірка "Перші сторінки юності")
2018-07-01 15:38:53
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Юлія Ципляк
Чуттєво й дуже відверто!
Відповісти
2022-11-21 15:17:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4996
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2640