Нещасні егоїсти
Veronа
Лише подумай, найважче жити егоїстам. Як їм кохати, віддавати і ділитись щастям? І як же бути, і з чим той егоїзм їсти? Ти думаєш все оминути вдасться? Як тяжко нам, все новим поколінням. До сита нагодовані мерзотою світу Ми все черствіші й в цьому безнадійні, Не зовсім в тему, але все ж, як часто ти дарував їй квіти? Забуте задоволення від добрих справ, Від витраченого часу на чиїсь мрії. До біса все, ми ж і стосунки заводимо задля забав І помічаємо лише якісь надто грандіозні події. Нам егоїстам складно, хоч самі й винні. Не вміємо кохати до останку. В своїх світоглядах такі наївні А на яву наше кохання до світанку.. (Збірка "Ночі")
2018-07-01 11:18:49
2
0
Інші вірші поета
Безнадійно Це просто ніч Якби ж я знала, що коється в моїй голові.. Не снись мені
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1662
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12860