Задзеркалля
Veronа
Він там, у холодних долонях нестримного жалю. Більше приводу не дам, більше не бажаю. Біль спить, його гордість приспала. Лежить, по той бік заздеркалля. Комусь терпкий смак насолоди до вподоби, А для когось приторно до нудоти. Ми малюємо казку, якої немає насправді. Потрапили в пастку, та досі не віримо правді. Безсовісні, а від того нещасні. Без сумнівів, що марнуємо час свій. Так і треба, сенсу немає, вже смішно. Вимикаю світло і виходжу поспішно. (Збірка "Ночі")
2018-07-01 10:25:47
4
0
Інші вірші поета
Не снись мені З димом А що ти називаєш "щастям"? Це просто ніч
Інші поети
Runke Túr
@Runketur
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10247
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4801