Безнадійно
Так хотів щоби поруч була, Губи цілувати і торкатись до тіла Від душевної втоми голова гула. Я пірнати в цей чужий і не любий океан не хотіла. Не хотілось втрачати землю з-під ніг. Кожен день мріяв про зустріч, Я ж хотіла лиш спокою і щоб хтось з цією дилемою допоміг. Жадібно вдихав мій парфум з волосся, Я ж старанно приховувала байдужість. Не горю, не закохана зовсім. Може треба ще часу, а може все це виправдання. Я не хочу й мабуть вже не зміню своє відношення, ні. Хто б врятував від його безнадійного кохання. (Збірка "Ночі")
2018-07-01 11:19:27
2
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3254
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13193