Думки

Veronа

Мовчав, а я чекала що відмовить, Що скаже "ні, ти не права" Зі мною знову заговорить, "Я тут, і буду ще не раз, не два. Не мій і ним не був ніколи, А що хотіла? Він був незакоханий. І знову все те саме, все по колу, Ще раз в моїй душі той гість непроханий. Я все ще вірю в те, що не негідник, Дитина, що заплуталась у власних сітях. Ще зустрічатиму на шляху гідних. Ще глибше знов вдихатиму повітря. Не манекени, люди Ми з почуттями та емоціями Гордість або приреченість, вибір в усьому й всюди. Але замучені безкіничними варіаціями. Не страшно, все проходить, Можна забути або тримати в пам'яті, Але ніколи не минемо досвід. Зроблено вибір, усе присвячене якійсь меті. (Збірка "Ночі")

2018-07-01 11:06:12

Інші вірші поета

Не про тебе Одна з половиною вічності Грішники Все минуло

Інші поети

B I

@boredintrovert

Cryda Cooper

@CCOOPER

Lucian J. Sources

@lucianj_sources

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

4386

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2332