Якби ж я знала, що коється в моїй голові..
Якби ж я знала, що коється в моїй голові. Чого я хочу від себе і від інших. Я не закохана і річ не в тім, Що стерво, і підводжу усіх близьких. Я, мабуть, лише хочу відчувати власну значимість. Не хочу бути на побіччі, а по центру, Свого життя, своїх емоцій щирість Я варта й чесності з собою, а не лепту. Це правда, а як іншим пояснити.. Я ж не стараюсь місце біля сонця добиватись. Лише окраїну, де можна дивитись на небо і зірки, І хтось ще поруч щоб можна було посміятись. Дитячі бажання, але для мене це так важливо. Я потребую уваги до мене як до особистості. І хоч з потребами так як й в погоді мінливо, І хоч у цьому ніколи не буде безкорисності, Ми діємо кожен по своїй можливості. (Збірка "Перші сторінки юності")
2018-07-01 15:57:30
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3970
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2177