До світанку

Veronа

(18+)
Мовчи. Не хочу чути твого голосу. Нехай шепіт тиші порушує лише прискорене дихання. Цілуй. Поки в нас часу досхочу. Поки не повернулась метушня. Не проковтнуло місто наші душі. Наші серця так близько, ніби сіамських близнюків. Хочеш, ми втратимо свідомість від задоволення. Хочеш, загубимось у сенсі пошуків У наших відносинах не буде прискорення. Я наврядчи зацікавлюсь у твоїх інтересах. Я себе в тобі шукаю, егоїстка. Усе в нас як в заплутаних п'єсах. Закохана до світанку, реалістка. (Збірка "Ночі")

2018-07-01 10:18:27

Інші вірші поета

Ти не бачив мене з середини... Якби ж я знала, що коється в моїй голові.. Він мій порок.. 03:05

Інші поети

Ice Bear

@Tiana_VK

Зоря́на Ніч

@zoryana_nich

Safie_

@Safie_

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

3686

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2705