З димом
Veronа
Дим повільно заповнює кімнату, мої легені і нам вже мариться. Плечі голі, гаряче повітря і ще трохи п'янкого задоволення. Вкотре я ним, а він мною бавиться. А наші душі не докричаться до нас занепокоєні. Я не кохаю, і він геть наврядчи, тоді для чого це все? Граємо в щасливих людей, але не являємось ними. Хто припинить цей самонищівний процес? Вже завтра зникнуть псевдопочуття, розвіяться з димом. Повірити в цю дурницю ще раз вже не вистачить сили Не шкодую, але зрозуміла, що не хочу причини вертатись створювати. Ми не ми, ми вже все упустили. Ти читай ці рядки і кидай погану звичку усе повторювати. (Збірка "Ночі")
2018-07-07 19:16:14
1
0
Інші вірші поета
Думки Він мій порок.. Нещасні егоїсти Це просто ніч
Інші поети
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
6016
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2734