Я
В житті я себе не шукаю ,
Яка я є така й живу.
Хоч по різному мене сприймають ,
Та на це я уваги не верну .
Я не чекаю, що станеться чудо
І що хтось скаже : – Ти ідеал,
Ідеала шукати не буду
Для мене звичайність – це ідеал.
Люблю коли сонце гуляє,
По літній теплій траві.
Люблю коли пташки співають,
Свої надзвичайні пісні.
Люблю я людей добродушних,
Щоб всміхаєтися щиро могли.
Люблю містечка затишні,
Що будуть завше мені.
Люблю я спокій і тишу,
Самотність – по́друга моя.
В тиші натхнення принишкло,
Разом принишкла з ним я.
Планую я книгу писати,
Маю мільйони ідей,
А де ж мені натхнення взяти,
Можливо із часом прийде.
Люблю до безумства я каву.
Співати пісні я люблю.
І кошеняток пухких обіймаю
Їх також я сильно люблю.
Обожнюю світ я цей білий,
Обожнюю, як сонце сіда ,
Як захід його , немов підгорілий
У сутінках ночі мене обійма.
Ось така загалом я і є .
Мені подобається вірші творити .
Мені подобається життя моє .
Мені подобається в натхненні жити.
2020-04-26 14:01:30
10
1