Покірно я...

Мия Готлиб

Сиджу. Вже вечоріє. В навушниках музика гучна. Відволікаюся, як можу Бо я, по власній тихій волі, покірно жду дзвінка. Хоч цілий день, хоч цілу ніч, Лиш подзвони, благаю. Схоплю краплинку щастя. Коли почую ніжний голос, І Твоє "Кохана..."

2020-08-06 18:39:32

Інші вірші поета

Ich Там вічно райдужна весна Забудь і мрій Коханому щастю

Інші поети

Анастасия Лукьященко

@luka_anastasiia

Vera Gibson

@sissygibson

Maks Skalozub

@Max_Skalozub

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1986

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2619