" Вибрала нажаль не того "
Такі тендітні в жінки плечі , А стільки на собі несуть : Хлопоти , діти , бит , призвання - Наче коняку запряжуть ! . І тягне жінка всі ці грузи Згина хребет - себе втрача , А потім ще і на добавку Для чоловіка ти не та ! Колись була найкрасивіша , Тепер змарніла і стара , - " А де ж ти був мій чоловіче Коли тягнула все сама ? ! Недоспані , плачевні ночі Наша дитинка ще мала У хаті треба прибирати , На кухні їсти навари Не знаєш цього - бо не бачив Прийшов на все готове ти ! Не встиг у двері , зразу ж в ліжко І не спитав : " Чи їли ми ? " Мені ж самій усе заважко Хоча би міг допомогти ! " . Цікавишся лише собою : Друзяки , пиво і кафе Собі не жадний ти купити Найкращий одяг та спиртне ! А на сім'ю тобі начхати Бо ти ж - " Найкращий , молодець " Коли ж терпіння лопне в жінки Тоді настане твій кінець ! Такі круті ці " Чоловіки " Які й самі на плечах в жінки : Обстірані та ситі ходять В гостях : завідують , говорять - " Який чудовий сім'янин " ! А він у ролі наче син ! . Чому ж жінки бувають сильні ? Та стільки горя їм мести ? Бо вибрала нажаль не того Із ким це все мала нести ! .
2023-03-15 06:05:22
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Tianna Mase_
Неймовірно сильно...
Відповісти
2023-03-15 08:43:49
1
Merian Varner
@Tianna Mase_ дуже дякую , написала його сьогодні з просоння за годину . Рими йшли одна за одною , вийшла ціла історія 😅
Відповісти
2023-03-15 10:15:32
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5422
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4500