" Ти весь ідеальненький "
Merian Varner
Ти автор мого задоволення Я розкрию свій виріз на блузі Мене безмежно манить тембр голосу Такий низький, або, щось в цьому дусі Твій запах брутальних парфумів Сорочка та ролекс від Ґучі Характер заклятих романтиків Багато грошей просто кучі. Подаруєш багато алмазиків І шубу із норки від Луі . В моїх очах ти весь ідеальненький Герой - коханець в книжковій заварусі Та ось проблема :" Ти живеш у Дубаях там " А я десь читаю у лузі . 😂
2022-01-04 06:53:55
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Merian Varner
@Алексей kaa30.03 😂 трохи є
Відповісти
2022-01-04 07:22:03
1
Merian Varner
@Алексей kaa30.03 вірш в загальному несе собою гумористичний підтекст більшості теперішніх ідеалів , думаю якщо прочитати його з певною інтонацією в кінці має появитись посмішка 😊
Відповісти
2022-01-04 07:28:01
1
Алексей kaa30.03
@Merian Varner іронія долі 🌞
Відповісти
2022-01-04 07:50:55
1
Інші вірші поета
"Літо настало" " Пишу вірші коли : " " Захід сонця " " Здивуй її букетом квітів "
Інші поети
Юлія Тодер
@yuliya_toder
Princess Girl
@Princess_life
Cristi Cristi
@cristi_sanchez
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2718
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4254