" Ти поїдеш "

Merian Varner

Ти поїдеш забравши з собою це літо Те сонця , що днями так гріло мене І діло повір таки не в погоді Все тому , що поряд не буде тебе . Ти пробач карі очі за солоні ці сльози За те , що я душу рву ще й тобі Я відпущу лодоню немов би на віки , А потім на сам посиджу в тишині . Так важко останні ці дні зупиняти Коли години між пальці , неначе вода Я кожну хвилину готова віддати За те , щоб на відстань не відпускати тебе . Я буду чекати сонячними днями й зоряними ночами приїзду твого І нехай вже на вулиці буде не літо , а осінь І з похмурого неба буде капати дощ Як побачу тебе зацвіте все навколо Обійму , поцілую і відчую тепло.

2021-05-17 17:18:36

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Merian Varner

спасибі ☺️

Відповісти

2021-05-17 17:33:31

Подобається

Інші вірші поета

" Я більш нічого так не хочу " " Коханий сизокрилий " " В кожного свій сенс цього вірша " " Швидкоплинність "

Інші поети

Kristin

@Khris_K

Anna Sparrows

@birdwithword

Truth13

@Truth13

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

5766

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2868