" В кожного свій сенс цього вірша "
Остиглий чай стоїть на моєму столі Застиглий погляд на моєму обличчі І хліб черствий лежить на моїй тарі Мені не треба чаші із вином Що буде переповнювати її поволі і до краю Лимон із присмаком "солодких" наших днів Що із кислинкою - перчинкою на думці Перегоряє все і всі неначе гніт Приходять наші поїзди в перон останніх станцій . Цукерки із грайливим коньяком Скуштуй і ти відчуєш те , що справді Тебе п'янило і труїло в одну мить Горіло і було неначе в пеклі . На підвіконні троянда стоїть Чуттєвим тоном заіграла скрипка По небі синьому синичка пролетить Струни натягнуті - це золотом покрита арфа . Минають дуже скоро наші дні Хоч на дворі уже давно розтала крига Бачу рідна хата стоїть А біля неї уже дорослі наші діти .
2021-05-19 13:32:40
9
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2051
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1953