" Так важко відпустити "
Merian Varner
Так не просто відпустити цю людину Яка була підтримкою в тяжку годину Була твоїм плечем - твоя відрада Завжди корисною була її порада . Не просто так про все забути : Адресу , номер , та стосунки . Коли усе тобі нагадує , що був У тебе колись : хлопець , дівчина , або найкращий друг ! Перекреслити - із свого життя забрати Поставити на своє серце грати ! Від тих людей , які там довго жили Теплом своїм, колись нас окружили. Так важко дати волю почуттям , Коли вже пізно і назад немає вороття, Коли слова втрачають зміст і все без сенсу Вже не впускаю людей в гості - зачинене серце .
2021-05-23 22:37:08
14
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Merian Varner
спасибі ☺️
Відповісти
2021-05-24 05:39:22
Подобається
ДрВейдер
А вот теперь на чистоту. Меня спрашивали часто, что может тебя заставить плакать, а я говорю, что то что касается моей жизни на прямую. Буду откровеннен, этот стих тронул меня своими слонами и своего главное тем что именно такую же ситуацию я чувствовал буквально на днях
Відповісти
2021-05-31 22:01:40
1
Merian Varner
@ДрВейдер , спасибо большое я старалась передать ощущение в такие жизненные моменты 😊
Відповісти
2021-06-01 06:56:05
Подобається
Інші вірші поета
" Скажи куди ми діли своє гасло " " Здивуй її букетом квітів " " Не журись " " Ти втомлена працею ненько "
Інші поети
Ava Brown
@avaontiana08
Gray_Raven
@Gray_Raven
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1510
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4089