" Втомлені життям "
Merian Varner
І щоб на себе не вдягнув ти Який би вираз не прийняв Не мають значення прикраси Очі потухли - не блистять !. І , як би не ховав нещасність Одразу видно пустоту За усмішкою ніби в ляльки Всі бачимо лише журбу . Ми часто одягаєм маски , Щоб зберегти один секрет : " Немає стимулу на " жити " Бо вже втомилися в кінець " !.
2023-01-08 07:17:15
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Євгеній Назаренко
Непогано. Якби одна рима не влізла посеред віршу) Поки що краще, що я прочитав з новинок. Але треба працювати, якщо хочете, звичайно
Відповісти
2023-01-11 05:03:24
1
Merian Varner
@Євгеній Назаренко Підкажіть свою риму 😊 буду вдячна за допомогу
Відповісти
2023-01-11 05:11:20
Подобається
Євгеній Назаренко
@Merian Varner Хочу без рими
Відповісти
2023-01-11 05:22:17
Подобається
Інші вірші поета
" Дитинство" "Весна" " Я відчуваю життя по іншому " " Захід сонця "
Інші поети
Viktoria Viktorivna
@viktoria_viktorivna
John Sarah
@Watiri
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2160
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1545