" Втомлені життям "
Merian Varner
І щоб на себе не вдягнув ти Який би вираз не прийняв Не мають значення прикраси Очі потухли - не блистять !. І , як би не ховав нещасність Одразу видно пустоту За усмішкою ніби в ляльки Всі бачимо лише журбу . Ми часто одягаєм маски , Щоб зберегти один секрет : " Немає стимулу на " жити " Бо вже втомилися в кінець " !.
2023-01-08 07:17:15
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Євгеній Назаренко
Непогано. Якби одна рима не влізла посеред віршу) Поки що краще, що я прочитав з новинок. Але треба працювати, якщо хочете, звичайно
Відповісти
2023-01-11 05:03:24
1
Merian Varner
@Євгеній Назаренко Підкажіть свою риму 😊 буду вдячна за допомогу
Відповісти
2023-01-11 05:11:20
Подобається
Євгеній Назаренко
@Merian Varner Хочу без рими
Відповісти
2023-01-11 05:22:17
Подобається
Інші вірші поета
" Третя де ми вдвох " " Мости в доросле життя " " Ти поїдеш " " Таким різним буває кохання "
Інші поети
Plzdrinkmypapaaa
@Plzdrinkmypapaaa
alvi
@komarik_f
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15948
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1768