"Куп'юри"
Чомусь у двадцять першім віці Куп'юри заміняють нам людей Усі в житті неначе човни в морі Втопають у глибинах пристрастей Великі й сильні хвилі у спокуси Шторми бажань потоплять почуття Продали людяність , про доброту забули Усьому ставлять ціни , навіть на людей . Існують цінники уже на щастя І навіть на любов ціна своя вже є Усе духовне , сокровенне й чисте Що саме найдорожче - все твоє Все знищили ці чортові банкноти ! Заполонили душу ,в серце забрели Насправді ж люди бідняки й банкроти Коли безцінні речі продали !
2021-05-11 09:52:25
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1869
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8686