Прірва
Пліснява їсть мене, ніби павук, Я заклопотаний, в справах похований Чую лиш сірості в'ялений звук. Кожен набожний на демона схожий, Я ж лиш обгортка від снікерса, друг. Тіснява лізтиме, але не з'їсть мене. Я без смаку, емоцій, жалю Стрибну у прірву, де зорі не світять І хоч у яму без крил полечу. Там, десь на дні, я в небутті Хочу прокинутись і не затриматись В світі, де темряві я вже не треба. Знаю, реальності вже не зачеплюся, Але я прийду у снах ще до тебе.
30.05.2018
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Ілля Мар'ян
@556633 дякую)
Відповісти
30.05.2018, 16:29
1
Ілля Мар'ян
@556633 я ТАК І ДУМАВ, що перший коментар буде таким!)
Відповісти
30.05.2018, 16:29
2
Я
Надзвичайно
Відповісти
31.05.2018, 20:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1681
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1597