Прірва

Ілля Мар'ян

Пліснява їсть мене, ніби павук, Я заклопотаний, в справах похований Чую лиш сірості в'ялений звук. Кожен набожний на демона схожий, Я ж лиш обгортка від снікерса, друг. Тіснява лізтиме, але не з'їсть мене. Я без смаку, емоцій, жалю Стрибну у прірву, де зорі не світять І хоч у яму без крил полечу. Там, десь на дні, я в небутті Хочу прокинутись і не затриматись В світі, де темряві я вже не треба. Знаю, реальності вже не зачеплюся, Але я прийду у снах ще до тебе.

2018-05-30 16:27:24

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Ілля Мар'ян

@556633 дякую)

Відповісти

2018-05-30 16:29:04

Ілля Мар'ян

@556633 я ТАК І ДУМАВ, що перший коментар буде таким!)

Відповісти

2018-05-30 16:29:38

Надзвичайно

Відповісти

2018-05-31 20:10:32

Подобається

Інші вірші поета

Єдина серед тисяч "Фортуна любить сміливців..." Це короче пісня (можу дати акорди) Мода

Інші поети

Aila

@aila4u

Мария Шпир

@mariya_shpir

Тесса

@caxxap16

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6693

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2960