Твої обійми і тепло
Так тепло й затишно с тобою, В твоїх обіймах тану я, Твої цілунки ніжні-ніжні Я відчуваю на вустах Так сердце б'ється, Як почую, Я голос ніжний поруч твій, Лиш зазирнуть у твою душу, Побачить світла море там, Дивитися в твої глибокі очі Яскраву іскру бачить там, Сміятись разом і мовчати І говорити,і кричати, Тихенько в ліжечку лежати В обіймах танути щоночі, І чути стукіт серця твого І чути дихання твоє, І теплоту ту відчувати Що мене завжди зігріває, Побути пташкою малою Я хочу часом, Щоб літати С тобою А не сумувати... (01.12.19)
2020-05-22 11:51:05
3
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3793
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2069