Те,що нас оточує
Поглянь навколо і скажи, Що бачиш ти, що чуєш, Чи гарно справді навкруги У світі цих ілюзій , Де люди бачать лиш красу В омані ходять завжди І кожен вірить у своє Не прагне щось міняти, Де всі немов солдати йдуть Щоранку на роботу, І кожен хоче щось собі Урвати на дурняк би, Вже рідко стрінеш ти того, Кого б назвав людина Бо мало тіло просто мать, Щоб зватися "людина" Забули люди про добро , Про співчуття і біль , Бо кожен дбає про своє, Навіщо зайвий хлопіт? Навіщо думать про чуже Своїх проблем багато Проте затям ти друже мій Коли в біду ти трапиш, Тобі протянуть руку ті, Кого ти не цурався , Тож ти затям і пам'ятай Живеш ти у спільноті Ти дбай про них І пам'ятай:вони прийдуть на поміч. (04.01.2020)
2020-05-22 11:47:58
3
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4377
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4022