Коротко про наш пікнік
Ми сиділи й розмовляли, Шепотіли й посміхались, Ми мовчали й милувались, Я побачила людей Так багато як колись, Ти птахами милувався, Потім дощ на нас пустився, Ех,романтика та й годі, Тут сказати мало слів , Сонце трохи припікало, Я хотіла на байдарці Прям на озері ходити, Веслувати потихеньку , Потім ти сказав"дурненька", Не образливо звучало, Бо в душі часом дитина, Інфальтильна і натхненна Я милуюся цим світом, Хоч і сумно в нім так часом Та тепло твоє зігріє, Звуки голосу твого До реальності покличуть, Потім ми підем гуляти, Я вдихатиму натхнення, Бо воно повсюди,любий: У повітрі і у звуках, І у голосі твоїм... (03.05.2020)
2020-05-22 12:12:28
3
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3621
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5517