Коротко про наш пікнік
Ми сиділи й розмовляли, Шепотіли й посміхались, Ми мовчали й милувались, Я побачила людей Так багато як колись, Ти птахами милувався, Потім дощ на нас пустився, Ех,романтика та й годі, Тут сказати мало слів , Сонце трохи припікало, Я хотіла на байдарці Прям на озері ходити, Веслувати потихеньку , Потім ти сказав"дурненька", Не образливо звучало, Бо в душі часом дитина, Інфальтильна і натхненна Я милуюся цим світом, Хоч і сумно в нім так часом Та тепло твоє зігріє, Звуки голосу твого До реальності покличуть, Потім ми підем гуляти, Я вдихатиму натхнення, Бо воно повсюди,любий: У повітрі і у звуках, І у голосі твоїм... (03.05.2020)
2020-05-22 12:12:28
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1924
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1760