Карантинний настрій
Нарешті місто оживає І прокидається від сну , На вулицях багато люду, Такі всі різні та єдине: Всі в масках дружно ми йдемо , Із антисептиком у сумці , Хтось в рукавичках,в протигазі, Касир з щитком чи в окулярах, В кав'ярні люди йдуть по каву , Торгові центри знову людні, У парках галасно і шумно, І в транспорт знову всіх впускають, Побачить друзів знову зможем, Але найліпше-то погода: Навколо тепло немов влітку, Лиш трохи віє вітерець, Ходити хочу на байдарці По Пслу як завше і сміятись, В бібліотеці почитати , Бо я люблю читати книги , Читальний зал і стелажі - Це все приваблює мене , Бібліотека-другий дім , Де я б годинами сиділа Якби не вірус й карантин, Чекаю відриття спорзалу: Я тренуватись знову хочу У колективі ,а не вдома... (22.05.19)
2020-05-22 11:10:18
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2567
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2328